.png)
Україномовна версія нижче
Zapraszamy wszystkie osoby biegle posługujące się językiem ukraińskim do obejrzenia wyjątkowego materiału, przygotowanego z okazji rocznicy zakończenia II wojny światowej. Film przedstawia dwie głęboko poruszające historie - losy Barbary i Hanny, które odsłaniają mniej znaną, a niezwykle bolesną stronę wojny.
Barbara to polska dziewczynka, odebrana matce przez nazistów w wieku 4 lat, poddana germanizacji, a następnie samotnie odesłana do Polski, z całkowicie wymazaną tożsamością.
Hanna to Ukrainka, przymusowo wywieziona na roboty do III Rzeszy. Po powrocie spotkały ją niewdzięczność, a stygmatyzacja i milczenie. Przez ponad 100 lat życia niosła w sobie ból, o którym bała się mówić.
W dokumencie pojawia się także w roli rozmówcy dr Tomasz Skonieczny, zastępca kierownika Akademii Europejskiej naszej Fundacji. Choć jego godzinna rozmowa o losach uprowadzonych dzieci została skrócona do jednej minuty, jesteśmy dumni, że mogliśmy być częścią tej ważnej refleksji, zwłaszcza dziś, gdy za naszą wschodnią granicą toczy się wojna, która na nowo odbiera dzieciństwo i tożsamość.
Рекомендуємо до перегляду глибоко зворушливий документальний фільм, створений українським телебаченням.
Запрошуємо всіх, хто вільно володіє українською мовою, долучитися до перегляду цієї унікальної стрічки, підготовленої до річниці завершення Другої світової війни.
У фільмі представлені дві глибоко зворушливі історії - долі Барбари та Ганни, які розкривають маловідому, але надзвичайно болючу сторону війни.
Барбара — польська дівчинка, яку нацисти відібрали у матері в чотирирічному віці, примусово піддали германізації, а згодом відправили назад до Польщі — саму, з повністю стертою ідентичністю.
Ганна — українка, яку силоміць вивезли на примусові роботи до Третього Рейху. Після повернення на Батьківщину вона зіткнулась з невдячністю, суспільним осудом і довготривалим мовчанням. Понад сто років свого життя вона пронесла біль, про який боялася говорити вголос.
У фільмі також бере участь dr Tomasz Skonieczny, заступник голови Європейської академії при нашому Фонді, який виступає в ролі інтерв’юера. Хоча його детальна, майже годинна розповідь про долі викрадених нацистами дітей була скорочена до однієї хвилини екранного часу, ми вважаємо за честь бути причетними до створення цієї важливої документальної праці, особливо сьогодні, коли за нашим східним кордоном триває війна, що знову краде дитинство та стирає ідентичність.
