.png)
Україномовна версія нижче
Wir laden alle Menschen mit fließenden Ukrainisch-Sprachkenntnissen ein, sich diesen einzigartigen Film zum Jahrestag des Endes des Zweiten Weltkriegs anzusehen. Der Film präsentiert zwei zutiefst bewegende Geschichten – die Schicksale von Barbara und Hanna –, die eine weniger bekannte, aber äußerst schmerzhafte Seite des Krieges offenbaren.
Barbara ist ein polnisches Mädchen, das im Alter von vier Jahren von den Nazis ihrer Mutter weggenommen, germanisiert und anschließend allein nach Polen zurückgeschickt wurde – wobei ihre Identität zuvor vollständig ausgelöscht worden war. Hanna ist eine Ukrainerin, die zwangsweise zur Arbeit ins Dritte Reich deportiert wurde. Nach ihrer Rückkehr war sie mit Undankbarkeit, Stigmatisierung und Schweigen konfrontiert. In den über 100 Jahren ihres Lebens trug sie einen Schmerz in sich, über den sie nicht zu sprechen wagte.
In diesem Dokumentarfilm tritt zudem Dr. Tomasz Skonieczny, der stellvertretende Direktor der Europäischen Akademie unserer Stiftung, als Interviewpartner auf. Obwohl sein einstündiges Gespräch über das Schicksal entführter Kinder für den Film auf eine Minute gekürzt wurde, sind wir stolz, an diesem wichtigen Akt des Nachdenkens teilhaben zu können – gerade heute, da hinter der Ostgrenze unseres Landes erneut ein Krieg tobt, der Menschen ihrer Kindheit und Identität beraubt.
Рекомендуємо до перегляду глибоко зворушливий документальний фільм, створений українським телебаченням.
Запрошуємо всіх, хто вільно володіє українською мовою, долучитися до перегляду цієї унікальної стрічки, підготовленої до річниці завершення Другої світової війни.
У фільмі представлені дві глибоко зворушливі історії - долі Барбари та Ганни, які розкривають маловідому, але надзвичайно болючу сторону війни.
Барбара — польська дівчинка, яку нацисти відібрали у матері в чотирирічному віці, примусово піддали германізації, а згодом відправили назад до Польщі — саму, з повністю стертою ідентичністю.
Ганна — українка, яку силоміць вивезли на примусові роботи до Третього Рейху. Після повернення на Батьківщину вона зіткнулась з невдячністю, суспільним осудом і довготривалим мовчанням. Понад сто років свого життя вона пронесла біль, про який боялася говорити вголос.
У фільмі також бере участь dr Tomasz Skonieczny, заступник голови Європейської академії при нашому Фонді, який виступає в ролі інтерв’юера. Хоча його детальна, майже годинна розповідь про долі викрадених нацистами дітей була скорочена до однієї хвилини екранного часу, ми вважаємо за честь бути причетними до створення цієї важливої документальної праці, особливо сьогодні, коли за нашим східним кордоном триває війна, що знову краде дитинство та стирає ідентичність.
